Торгівля, будівництво, сфера послуг та агропромисловий комплекс очолюють рейтинг найбільш ризикованих галузей на ринку праці Вінницької області. Робота за усною домовленістю повністю позбавляє громадян базового соціального захисту, тоді як бізнес наражається на суворі санкції. Залучення одного незадекларованого працівника тягне за собою фінансове покарання у розмірі 86 470 гривень.
Про це в ефірі Українського радіо Вінниця детально розповів керівник управління інспекційної діяльності у Вінницькій області Володимир Боковець.
Посадовець нагадав, що з 1 травня в регіоні стартувала масштабна інформаційна кампанія під промовистою назвою “Трудовий договір — твій пасок безпеки”. Інспектори прагнуть застерегти бізнес від порушень, а також роз’яснити людям очевидні загрози неофіційного заробітку. Попереджувальні заходи вже довели свою ефективність.
Письмова угода виступає головним юридичним щитом для будь-якого найманого робітника. Вона гарантує фінансування ліканяних листів, оплачувані відпустки та грошову реабілітацію у разі травмування. До того ж, офіційне оформлення є єдиною умовою виплат родині, якщо на виробництві станеться трагедія.
“Основна мета цієї кампанії — попередити ситуацію з неоформленою працею, з нелегальною працею на підприємствах. Що таке трудовий договір? Це юридичний документ, який дає і захищає право працівника на належні умови праці. Тобто на ті соціальні гарантії, які працівник може отримати в разі настання будь-якої ситуації. Це може бути хвороба, лікарняні, відпустки. У разі нещасних випадків працівник має певну соціальну гарантію — відшкодування шкоди на лікування, на реабілітацію. На превеликий жаль, ми маємо і випадки смерті на виробництвах. І саме сім’я має право на відшкодування відповідної шкоди”.
Для виявлення порушників Держпраця налагодила щоденний обмін даними з Пенсійним фондом та податковою службою. Керівники компаній, отримавши попередження від інспекторів, зазвичай погоджуються укласти офіційні контракти. Відомство фіксує суттєве збільшення легальних трудових відносин після інформаційних візитів.
“Ми дуже активно працюємо із податковою адміністрацією, із Пенсійним фондом — саме з тими органами, які отримують відповідну інформацію щодо прийняття на роботу працівників. З початком проведення цієї кампанії мы бачимо ріст працівників, які приймаються на роботу. Тобто бачимо підвищення кількості працівників, які укладають офіційні трудові договори. Роботодавець, який отримав від нас цю інформацію, розуміє наслідки відповідальності й приймає рішення щодо офіційного оформлення трудових відносин”.
Особливо гостро питання тіньового сектору постає влітку, коли стартують сезонні польові роботи. Під час масового збору полуниці чи інших ягідних культур підприємства масово залучають персонал “в чорну”. Контролери також часто фіксують десятки неоформлених будівельників безпосередньо на майданчиках.
“Кожного року ми визначали найбільш ризиковані галузі економіки. У нашій області найбільша кількість таких випадків спостерігається у сфері послуг, сфері торгівлі, серед фізичних осіб-підприємців. Також спостерігаємо таку ситуацію на об’єктах будівництва. У нас були непоодинокі факти, коли ми заходили на будівельний майданчик і виявляли не один десяток працівників без оформлення трудових відносин. У період збирання врожаю на сільськогосподарських підприємствах масово залучають працівників на збір полуниці, ягідних культур та інші роботи. Тобто найбільш ризиковані галузі — це торгівля, надання послуг, АПК і будівництво”.
Серйозні корективи у ситуацію вніс кадровий голод, спричинений мобілізаційними процесами та масовим виїздом фахівців за кордон. Кваліфікованих робітників катастрофічно бракує. Через це роботодавці все частіше працевлаштовують пенсіонерів, що актуалізує питання толерантності та безбар’єрності при прийомі на посади.
“На сьогодні, з початком війни, ми відчуваємо дефіцит кадрів. Спілкуючись із суб’єктами господарювання, з роботодавцями, вони саме на це звертають увагу. Достатньо багато кваліфікованих спеціалістів виїхали за межі нашої держави, багато працівників призвані до Збройних сил України. Тому ми відчуваємо дефіцит кадрів на підприємствах області й загалом у державі. Сьогодні на роботу приймають і багато людей пенсійного віку. Є також напрям безбар’єрності, який говорить про недопущення обмежень під час прийняття працівників на роботу”.
Фінансові санкції за ігнорування закону розраховуються на основі чинної “мінімалки”. Штраф за кожного виявленого нелегала становить десять мінімальних зарплат. Для багатьох дрібних підприємців Хмельниччини та Вінниччини такі колосальні суми є фактично непідйомними та можуть призвести до закриття справи.
“У разі проведення позапланового заходу державного нагляду і контролю та встановлення факту неоформленої праці суб’єкт господарювання, роботодавець, несе відповідальність — як адміністративну, так і фінансову. Це на сьогодні 10 мінімальних заробітних плат за кожного такого працівника. Я думаю, що це достатньо велика сума, яка для окремих суб’єктів господарювання є непідйомною. Тому роботодавцям необхідно задуматися, що краще: приймати людину на роботу без оформлення трудових відносин чи оформити з нею трудові відносини”.
Якщо на виробництві станеться травма чи смерть неоформленої особи, наслідки для директора будуть фатальними. Окрім величезного грошового стягнення, керівнику загрожує реальне тюремне ув’язнення. Кримінальна відповідальність настає автоматично, якщо експерти доведуть виконання роботи в інтересах компанії.
“У разі травмування працівника або смерті працівника, якщо буде доведено, що він працював в інтересах суб’єкта господарювання, виконував роботу в його інтересах, але без оформлення трудових відносин, настає фінансова санкція і відповідальність, зокрема кримінальна. Тому цю позицію роботодавцям треба чітко розуміти”.
Погоджуватися на тіньові умови громадян змушує банальна правова безграмотність. Окрім того, певна частина суспільства свідомо маскує доходи від держави. Спонукати до нелегального підробітку може небажання втратити чинні житлові субсидії або намір уникнути офіційного військового обліку.
“Що спонукає працівника погодитися на неофіційне працевлаштування? Важко сказати, але, в першу чергу, це нерозуміння тих наслідків, які можуть бути, незнання норм законодавства. Друга історія — військовий призов. Зрозуміло, що працівник повинен перебувати в законному полі. Якщо говорити про людей пенсійного віку, то, можливо, це питання отримання певних субсидій. Офіційний додатковий дохід відразу говорить про матеріальні статки людини, і вона може не мати можливості оформити субсидію. Але, в першу чергу, це все-таки незнання норм законодавства”.
Особливі правила діють для студентів та підлітків, які шукають підробіток на літніх канікулах. Працювати самостійно з 14 років дитині заборонено — потрібна письмова згода одного з батьків. Роботодавцям суворо заборонено ставити неповнолітніх у нічні зміни, на понаднормові години чи важке шкідливе виробництво.
“Праця неповнолітніх — це одне з першочергових питань держави та органів влади на місцях. Ми повинні захистити нашу молодь від будь-якої ситуації, яка може виникнути в процесі залучення їх до виконання робіт. З початком літнього періоду багато молодих людей будуть залучатися до певних разових робіт. Хочу нагадати і застерегти як молодих людей, так і роботодавців щодо правильності прийняття на роботу. З 14 років молода людина може працювати, але це обов’язково має бути погодження одного з батьків. Без погодження батьків роботодавець не має права прийняти таку людину на роботу. Він також не має права приймати її на небезпечні та шкідливі роботи, на роботу в нічний час або понаднормово”.
Для юнаків та дівчат закон передбачає суттєво скорочений графік роботи — від 24 до 36 годин на тиждень. При цьому їхній заробіток має нараховуватися як за повний день. Обов’язковою умовою допуску є медичний огляд, а сама тимчасова праця має супроводжуватися відрахуванням податків та ЄСВ.
“Для молодих людей передбачений скорочений час роботи — 24-36 годин. При цьому вони мають гарантії на повноцінну відпустку і повноцінну оплату праці за цей скорочений робочий час. Обов’язково мають бути дотримані норми щодо прийняття на роботу працівників з організацією медичних оглядів. Якщо за станом здоров’я в людини є протипоказання, у будь-якому випадку такого працівника, молоду людину, до роботи допускати не можна.
Навіть якщо ми говоримо про сезонне працевлаштування, людина приймається на роботу на повноцінних засадах. З нею укладається трудовий договір, обов’язково подається інформація до податкової адміністрації, за неї сплачується єдиний соціальний внесок. Вона є повноцінним працівником і має всі гарантії — на відпустку, лікарняні та інші відшкодування, передбачені законодавством”.
Окрему увагу посадовець приділив Національному тижню безбар’єрності. Володимир Боковець підкреслив, що це поняття значно ширше за встановлення пандусів. Йдеться про психологічно комфортну атмосферу в офісах, захищеність кожного співробітника та реальну можливість вільно підвищувати свою кваліфікацію.
“Основна наша робота сьогодні — це інформаційна кампанія. Тиждень безбар’єрності — це також інформаційна, роз’яснювальна робота. Ми зустрічаємося з роботодавцями, з працівниками, розказуємо їм про саме розуміння поняття безбар’єрності. Ми не повинні зупинятися тільки на одному визначенні, що безбар’єрність — це пандуси, переходи чи місця, створені для осіб з інвалідністю.
Безбар’єрність — це умови праці на робочому місці, можливість працівника підвищувати свою кваліфікацію, можливість бути захищеним на підприємстві, мати гарантії, які забезпечують належні умови праці. Це і нормальне спілкування від роботодавця та працівників, дружня атмосфера в колективі, яка дає можливість людині належно і безпечно виконувати роботу”.
Паралельно в регіоні підбили підсумки творчого конкурсу “Мистецтво безпеки праці”. Цього року організатори запровадили одразу чотири номінації. Учасники надсилали малюнки про охорону здоров’я на підприємствах, презентували цифрові системи захисту від травм та змагалися за звання найкращого профільного спеціаліста галузі.
“На сьогодні Держпраця розширила цей конкурс. Є чотири номінації. Перша номінація пов’язана з малюнками, підготовкою матеріалів на тему безпеки праці, напрямком психосоціальної підтримки. На сьогодні це дуже суттєво. Також є питання запровадження нових цифрових рішень щодо автоматизації виробничих процесів, які надалі захищатимуть працівників від можливого травмування. Ще одна номінація — кращий спеціаліст з охорони праці суб’єкта господарювання. У конкурсі можуть взяти участь усі працівники незалежно від віку і статі, вони можуть подати свої матеріали”.
Залишити коментар