Минув рік, як Вінницька область живе без призначеного очільника обласної військової адміністрації. Обов’язки голови тривалий час виконувала перша заступниця Наталя Заболотна — навіть під час вагітності, відпустки та повернення до роботи після народження дитини. Фактично область залишалася без керівника і першого заступника, але продовжувала працювати у звичному режимі.
Команда заступників, серед яких Олександр Піщик, Андрій Кавунець і Сергій Здітовецький, забезпечувала управління регіоном. Поруч працюють голова обласної ради, його три заступники, численні департаменти, управління, радники та адміністративний корпус.
Чи була це криза? Виявляється, ні. Область функціонувала, а життя тривало. На цьому тлі гостро постає питання: чи не надто роздуті штати державних органів і місцевого самоврядування?
Чимало громадян звертають увагу, що в адміністраціях та радах чимало чоловіків призовного віку, які мають “бронь” і одягаються у військову форму, тоді як у селах чоловіків майже не залишилось. Керівники підприємств нарікають, що їм дозволяють забронювати лише половину працівників, навіть коли це стратегічно важливі галузі, а кваліфікованих інженерів мобілізують на фронт.
Постає питання справедливості: чому підприємства, що наповнюють бюджет, відправляють чоловіків у ЗСУ, а численні держслужбовці та депутати — ні? При цьому експеримент із Вінниччиною довів, що органи влади можуть працювати навіть із переполовиненим складом, як і інші організації, де діє вахтовий чи ротаційний принцип.
ЄС і США теж відзначають надмірну чисельність українських держслужбовців. Чи ефективні всі ці люди?
Як показує досвід, область може працювати і без голови, а значить — і з меншими штатами. Тобто резерв для фронту й економії державних коштів є. Навіть великі компанії перекваліфіковують жінок на чоловічі професії — це можна робити і у владних структурах, адже серед жінок чимало кваліфікованих спеціалісток.
Офіційні цифри лише підтверджують масштаб проблеми:
- Державних службовців у IV кварталі 2024 року — понад 156 тисяч.
- Прокурорів — більше 9 тисяч, при нормативі в 15 тисяч.
- У Верховній Раді IX скликання — 401 депутат, із них 317 чоловіків.
Приклад Вінниччини показує, що значну частину чиновників і держслужбовців можна було б направити на службу державі — не лише за робочим столом, а й на передовій. Це дозволило б зменшити витрати, підвищити ефективність та справедливість у мобілізаційних процесах.
Залишити коментар