Щороку 14 травня православна церква вшановує пам’ять преподобного Микити, подвижника з Києво-Печерської лаври, життя якого стало прикладом каяття, випробувань та духовної перемоги над спокусами.
Молодим ченцем Микита вступив до Києво-Печерського монастиря, але з юнацькою ревністю вирішив піти в затвор — усамітнення в молитві та пості. Ігумен застерігав його, що такий шлях потребує більшої духовної зрілості, але Микита наполягав на своєму.
У затворі преподобного спокусив диявол, що явився йому в образі ангела. Молодий подвижник, не розпізнавши обман, вклонився лукавому. На щастя, старші ченці вчасно прийшли до нього, викрили підступ ворога та своїми молитвами прогнали темну силу. Цей досвід став для Микити духовним уроком на все життя.
Після цього він відмовився від затворництва та присвятив себе служінню Богові у щоденній праці, суворому пості та молитві. Його смирення та ревність зробили його гідним пастирем — згодом преподобного обрали єпископом Новгорода.
Преподобний Микита 13 років очолював новгородську паству, звершуючи численні дива та допомагаючи вірянам. Він відійшов до Господа в 1108 році, залишивши після себе славу святого і приклад сили покаяння та справжнього смирення.
Залишити коментар