«Україна — не росія»: мовознавець Павло Гриценко закликав президента зупинити повзучу русифікацію
Головна Культура «Україна — не росія»: мовознавець Павло Гриценко закликав президента зупинити повзучу русифікацію
Культура

«Україна — не росія»: мовознавець Павло Гриценко закликав президента зупинити повзучу русифікацію

Поділитися
Поділитися

Відомий український мовознавець, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко звернувся до президента Володимира Зеленського з відкритим листом, у якому різко розкритикував сучасну державну політику щодо української мови та національної ідентичності.

На думку науковця, в умовах війни з Росією в Україні відбувається «тиха, але послідовна» нова хвиля русифікації, яка, за його словами, «руйнує основу української державності». Гриценко наголошує — в той час, коли на фронті українські військові гинуть за незалежність, у тилу мовна політика дає зворотний хід.

Русифікація через освіту та ЗМІ

Основною загрозою Гриценко вважає дії чиновників, зокрема у сфері освіти. Він звинувачує Міністерство освіти в тому, що його представники публічно шукають «лазівки» у законодавстві, аби обійти норму про обов’язковість навчання українською мовою. Замість українізації освіти, каже він, формується середовище, де молодь «не ментально пов’язана з Україною», що в перспективі лише сприяє її еміграції.

Не менш критичну увагу Гриценко приділив українському медіапростору, де, за його словами, знову набуває поширення мовна мішанина й домінування російської мови. Він вважає неприпустимим, що навіть під час інтерв’ю з українськими військовими журналісти спілкуються російською, що є, на думку професора, приниженням національної гідності.

Мова — це фронт, який не можна здавати

Професор наголошує, що мовна політика — це не дрібниця і не гуманітарне питання. Це ключовий чинник державної стійкості й самобутності. Особливо гостро він ставиться до політики «багатомовності», яка, на його переконання, лише поглиблює культурну роздвоєність суспільства та послаблює українську ідентичність.

«Це не моя приватна думка, а позиція сотень науковців, діячів культури, активних громадян. Ми не можемо дозволити, щоб після стількох жертв і втрат хтось повертав країну до “какая разніца”», — підкреслює Гриценко.

Заклик до президента як до символу нації

Звертаючись до Володимира Зеленського, Павло Гриценко закликає не бути лише формальним гарантом Конституції, а стати символом справжньої — української — України. Він підкреслює, що саме президентська команда несе відповідальність за мовну ситуацію в країні, і закликає докласти зусиль, аби зупинити «повзучу русифікацію».

«Я хочу, щоб президент моєї держави був символом УКРАЇНСЬКОЇ УКРАЇНИ», — резюмує мовознавець.

Професор запевняє, що готовий до публічної дискусії, до демонстрації цінності української мови й культури. Він висловив сподівання, що його звернення не залишиться без відповіді, а керівництво держави почне діяти у напрямку реального утвердження українського мовного простору.

Слава Україні!

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Стрічка новин

Інструкція для пар: як правильно користуватися презервативом без помилок

Презерватив залишається єдиним методом контрацепції, який одночасно захищає від небажаної вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), включаючи ВІЛ, гепатити B і...

Лабораторна діагностика: як правильно здати кал для точного результату

Коректний збір біоматеріалу має вирішальне значення для точної лабораторної діагностики патологій шлунково-кишкового тракту, виявлення прихованих кровотеч, інвазій гельмінтами чи інфекційних збудників. Недотримання базових...

Секрети витривалості 73-річного тенісиста: як вінничанин перемагає значно молодших суперників

Майже щодня вінничанин Сергій Хлєбнов виходить на корт. У свої 73 роки пенсіонер веде надзвичайно активний спосіб життя. Він регулярно бере участь в...

Схожі статті

У Вінниці дебютував масштабний хореографічний конкурс для молоді

Чотири хореографічні напрямки об’єднали на одній сцені дві сотні вісімдесят дев’ять юних...