Днями російські пропагандистські телеканали знову “відзначились” — показали історію так званого нащадка Іллі Муромця, який, мовляв, виріс десь під Муромом, де з крана тече березовий сік. Насправді це черговий приклад імперських міфів, що роками переписують історію на свою користь. Пропонуємо лікбез — хто ж такий справжній Ілля Муромець і до якого регіону він мав стосунок.
Три богатирі — Ілля Муромець, Добриня Микитич і Альоша Попович — відомі кожному з дитинства. Але мало хто знає, що ці герої навіть не були сучасниками і жили у різні століття. Російська пропаганда успішно приписала їх “захисниками” імперії. Та насправді все зовсім не так.
Добриня Микитич — герой часів Київської Русі, коли ще не існувало ніякої Московії. Ілля Муромець теж не мав жодного стосунку до сучасних російських територій — під час його народження село Муром ще лише починали заселяти київські князі. Більше того, билися ці богатирі не з абстрактними ворогами, а саме за Київ проти кочовиків і князів з Новгорода, Рюриковичів та їхніх союзників половців.
Як же він міг народитись біля Мурома, якщо навіть швидкі коні не подолали б за день півтори тисячі кілометрів до Києва? Ще одна вигадка імперської історії.
А тепер факти. Ілля Муромець — реальний історичний персонаж, чиї нетлінні мощі і сьогодні зберігаються серед 69 святих Києво-Печерської лаври. І всі монастирські літописи повністю підтверджуються сучасними науковими дослідженнями. Адже ще до 1643 року, коли відбулося так зване “возз’єднання” з Росією, Київська митрополія підпорядковувалась Візантійському патріархату, як і Києво-Печерська лавра.
За даними дослідників, Ілля Муромець народився між 1150 та 1165 роками. Імовірно, він загинув під час штурму Києва в 1204 році, коли Печерську лавру розгромили половці та військо князя Рюрика Ростиславича. Тіло воїна дістало поранення гострим знаряддям, ймовірно списом чи мечем.
Існує переказ, що дід Іллі був язичником і колись розрубав ікону — за що весь рід був проклятий: хлопчики народжувались каліками. Ілля не міг ходити з дитинства, проте наполегливо тренував руки, розвивав м’язи. В 33 роки в їхній дім прийшли старці — після їхніх слів хлопець раптом встав і зміг ходити, немов диво сталося на очах у всієї родини.
Справжній Ілля народився під Черніговом — у Морівську, а не в російському Муромі. Відомий також під прізвиськом Ілля Чобіток, адже навіть взуттям відбивався від ворогів. Та згодом він почув заклик у сні — йти до монастиря, залишити зброю і стати монахом у Києво-Печерській лаврі. Але під час чергового набігу, коли вороги вбили настоятеля, Ілля знову взяв до рук меч — і саме в цю мить його ноги втратили силу, а сам богатир загинув від поранень.
Найцікавіше, що мощі Іллі Муромця дотепер залишаються нетлінними — чудо, якого не має жоден вигаданий богатир з російських міфів. День пам’яті Іллі Муромця відзначають 1 січня. За переказами, у цей день рука святого залишається теплою для тих, хто приходить вклонитися мощам у Ближніх печерах лаври. Саме до Іллі Печерського моляться люди, що мають проблеми з кістками і хребтом.
А про “березовий сік з крана” — це хай росіяни залишають для власних казок та телевізійних байок. А справжня історія Іллі Муромця — це історія Києва, боротьби та української святині.








Залишити коментар