Волейбол замість відчаю: ветеран з Бершаді після ампутації знайшов силу у спорті

Для Сергія Лукащука з Вінниччини волейбол став більше ніж грою. Після подвійної ампутації ніг він повертає собі ритм життя, тренується кілька разів на тиждень і знову відчуває командний дух.

Війна для Сергія почалася ще у 2014 році. Добровольцем він пройшов бої за Дебальцеве у складі 128 гірсько-піхотної бригади. У 2022 році знову вирушив на фронт. 18 червня під Запоріжжям військовий підірвався на замаскованій міні і втратив обидві ноги.

Повернення було непростим. У грудні 2023 року він побачив оголошення про відбір до спортивного табору Повітряних сил і подав заявку. Саме там вперше сів на майданчик для волейболу.

“Не було можливості з такими травмами залишитися у війську. Побачив відбір на змагання, пройшов табір і познайомився з волейболом. Сподобався. Це прилив енергії на весь вечір і наступний день, допомагає тримати себе в тонусі”, – згадує ветеран.

Зараз він тренується сидячи, працюючи руками і корпусом. Каже, що спорт повертає впевненість, а поруч завжди ті, хто розуміє твою історію.

“Чудово себе почуваю. Гра відволікає. Дивишся на товаришів – у когось ситуація ще складніша. Але розумієш, що не все втрачено і потрібно жити далі”, – каже Сергій.

Разом із командою працює капітан Артем Лигус. За його словами, група лише формується, але мотивації вистачає усім.

“На даний час тренуються 11 людей. Можемо залучати ще хлопців і дівчат. У Сергія сила волі й духу. Якщо ставить ціль – робить усе, щоб її досягти”, – говорить тренер.

До повномасштабної війни Сергій працював барменом. Нині він знайшов себе у новій справі – став головним спеціалістом Бершадського відділу міграційної служби. Тут допомагає побратимам відновлювати документи, втрачені на фронті.

“Хотілося десь знайти себе. Багато звернень від ветеранів, яким потрібно відновити документи. Живе спілкування, робота зі змінами в законодавстві. Мені подобається допомагати таким чином”, – додає він.

Спорт, служба громаді, команда поруч – усе це стало частиною нової реальності. І доводить: навіть після важких втрат можна вибудовувати життя заново і ставити нові цілі.