У парку “Ковалівський” у Кропивницькому досі залишається пам’ятний знак на місці загибелі партизанів і їхнього командира Андрія Стратієнка. Хоча Український інститут національної пам’яті рекомендує демонтувати цей об’єкт у межах декомунізації, він і далі перебуває на своєму місці. Причини затримки пов’язані з юридичними процедурами та статусом пам’ятки.
Пам’ятний знак у Ковалівському парку встановили у 1969 році. Його присвятили Андрію Стратієнку та одинадцятьом учасникам його загону до 50-ї річниці Жовтневої революції. Про це розповів історик Вадим Колєчкін.
Об’єкт має статус пам’ятки місцевого значення та входить до переліку культурної спадщини області. Нині він облитий червоною фарбою. На камені викарбувано напис про людей, які, за формулюванням радянської епохи, “боролись за встановлення радянської влади на Єлисаветградщині”.
За даними історика, у місцевій пресі 1919 року згадувалося, що група Стратієнка в селах поблизу нинішнього Кропивницького займалася розбійними нападами.
“Молодість, судячи з усього, в нього була бандитська. Потім він пристав до партії соціалістів-революціонерів. Ця людина активно підтримувала Українські установчі збори після проголошення Третього Універсалу. У 1918 році під час другого приходу влади Української народної республіки в Єлисаветградському повіті його загін прямо називали загоном УНР. У ті моменти, коли він міг боротися за радянську владу, він або сам займався бандитизмом, або цим займався його загін. Закінчив своє життя як політичний авантюрист”.
Як зазначив історик, кінець життя Стратієнка та його товаришів настав після страти денікінцями, яких він назвав царською армією.
Закон про декомунізацію, ухвалений Верховною радою у квітні 2015 року, передбачає зміну радянських назв та демонтаж символіки тоталітарного режиму. Співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Каретніков вважає, що пам’ятний знак Стратієнку підпадає під дію цього закону.
“Відповідно до закону 2015 року “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів”, цей пам’ятник чи пам’ятний знак має бути демонтований. Не зважаючи на те, чи належить він до об’єктів культурної спадщини. Просто існують різні підходи до процедури демонтажу”.
За його словами, розпочати процес демонтажу повинна місцева влада.
“Процедура така – обласне управління культури звертається до Міністерства культури з проханням вилучити пам’ятний знак з державного реєстру. Міністерство розглядає звернення, отримує висновок Українського інституту національної пам’яті і після цього ухвалює рішення про вилучення. Після виключення з обліку об’єкт перестає бути пам’яткою, яку охороняє держава”.
У Кіровоградській області поки не можуть визначити остаточну кількість об’єктів, які підлягають декомунізації. За словами директорки обласного департаменту культури Уляни Соколенко, це стане можливим лише після рішень експертної комісії та відповідного наказу Міністерства культури і стратегічних комунікацій.
Пам’ятний знак перебуває на балансі комунального підприємства “Благоустрій”. У міській раді пояснили – рішення щодо таких об’єктів можуть ухвалювати тільки після того, як Міністерство культури офіційно вирішить питання про їх включення або виключення з державного реєстру пам’яток.
Заступниця начальника обласної військової адміністрації Катерина Колтунова повідомила, що листи до Міністерства культури щодо цього об’єкта надсилали у 2023, 2024 та 2025 роках.
“У 2025 році департамент культури та туризму обласної військової адміністрації отримав від Міністерства лист щодо необхідності доопрацювання поданих матеріалів. Наразі департамент разом із департаментом містобудування Кропивницької міської ради готує оновлений пакет документів. Після цього його направлять до міністерства. Водночас пам’ятний знак підлягає демонтажу з урахуванням вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Термін, коли саме підготовку документів завершать і повторно надішлють до міністерства, у відповіді не уточнили.
У Міністерстві культури також повідомили, що отримали рекомендацію Українського інституту національної пам’яті вилучити цей об’єкт з реєстру та з публічного простору.
“Мінкульт опрацьовує оновлену версію наказу про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, об’єктів культурної спадщини”.
Водночас у відомстві не уточнили, коли саме може з’явитися новий наказ.
За словами адвокатки Альбіни Болотських, закон про декомунізацію прямо не встановлює покарання за те, що пам’ятник не демонтують. Однак певні правові механізми все ж існують.
“Є практика Верховного суду, яка зазначає, що злочин може полягати у виготовленні, поширенні або публічному використанні комуністичної чи нацистської символіки. Нездійснення демонтажу можна трактувати як публічне використання такої символіки. У такому разі відповідальність може наставати за статтею 436-1 Кримінального кодексу – це обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років”.
Ініціювати притягнення до відповідальності можуть правоохоронні органи, відкривши кримінальне провадження. Підставою для цього, за словами адвокатки, також можуть стати звернення громадян.









Залишити коментар