Європейська комісія запропонувала змінити підхід до рішення щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Замість одноголосного схвалення йдеться про ухвалення рішення більшістю голосів країн ЄС, що фактично знімає загрозу блокування з боку окремих урядів.
Ідеться про використання надзвичайних механізмів, які дозволять залучити значні кошти для України у форматі позик, забезпечених активами Росії, арештованими після початку повномасштабної війни. При цьому частина лідерів і експертів у сфері права вже ставить під сумнів, чи не виходить Євросоюз за межі своїх повноважень.
Надзвичайний механізм замість права вето
Запропонована схема покликана мінімізувати вплив країн, які можуть скористатися правом вето для блокування рішень щодо російських коштів. Йдеться насамперед про використання голосування зваженою більшістю замість традиційної одностайності у питаннях зовнішньої політики.
Європейська комісія пропонує лідерам на саміті за два тижні обрати між двома варіантами фінансування України:
- спрямувати кошти зі спільного бюджету ЄС, що потребує одноголосної підтримки всіх країн блоку;
- надати позику, забезпечену замороженими російськими активами, яка не буде повернута, доки Росія не сплатить повоєнні репарації. Для такого рішення достатньо схвалення зваженою більшістю лідерів.
Фактично це означає, що окремі держави, які намагаються торгуватися за послаблення санкцій або розмороження активів, можуть втратити можливість блокувати загальне рішення.
Чиновники, знайомі з перебігом закритих дискусій, визнають, що ухвалення такого рішення практично гарантовано спричинить судові позови. Водночас затягнута судова процедура дасть змогу вже зараз запустити фінансовий механізм на користь України.
Аргументи Єврокомісії: економічна безпека Союзу
Європейська комісія обґрунтовує застосування надзвичайних заходів необхідністю захистити стабільність економіки ЄС. Наголошується, що війна Росії проти України та гібридні атаки на території Європи становлять пряму загрозу добробуту Союзу, а повернення заморожених грошей Москві лише погіршило б ситуацію.
Документ готували в пришвидшеному режимі. Через «терміновий характер пропозиції» не проводилися ані широкі консультації із зацікавленими сторонами, ані повноцінні оцінки впливу. Текст уже сьогодні, 4 грудня, мають детально вивчати національні юристи, а завтра, 5 грудня, його обговорять посли держав-членів.
«Репараційний кредит» для України та бельгійське гальмо
Окремим елементом пакета є ідея так званого «репараційного кредиту» для України обсягом 140 млрд євро. Цей інструмент передбачає, що позика буде забезпечена активами Росії, замороженими на території ЄС після вторгнення.
Щоб запустити саме цей механізм у повному обсязі, потрібна згода всіх країн Євросоюзу. Наразі ключовим опонентом виступає Бельгія, де розміщена значна частка таких активів.
Прем’єр-міністр Бельгії застерігає, що використання російських активів може мати відчутні економічні та геополітичні наслідки для всього блоку. Брюссель вимагає чітких гарантій, перш ніж підтримати план.
Умови, які висуває Бельгія
- усі можливі судові витрати, що можуть виникнути після запуску «репараційного кредиту», мають бути розділені між іншими країнами ЄС та покриватися спільно;
- Євросоюз повинен надати гарантії, що держави-члени оперативно виділять кошти, якщо в майбутньому ЄС буде змушений повернути Росії частину чи всі активи;
- фінансовий механізм має бути побудований так, щоб знизити ризики для фінансового центру, який сформувався навколо заморожених російських активів.
Міністр закордонних справ Бельгії заявляє, що нинішня версія пропозиції не відповідає цим вимогам. Водночас наголошується, що Єврокомісія вже доопрацювала варіант «репараційного кредиту» з урахуванням раніше висловлених застережень.
Політичний тиск і вплив США
Додаткового виміру дискусії додає інтерес Вашингтона до заморожених російських активів. Обговорюється варіант, за яким ці кошти можуть бути спрямовані до спеціальних інвестиційних фондів під керівництвом США, у межах ширшої мирної угоди.
Після майже чотирьох років війни дедалі більше європейських столиць демонструють втому від постійної бюджетної підтримки Києва. Саме це підштовхує Брюссель до пошуку нестандартних рішень і використання юридичних інструментів, які ще кілька років тому здавалися політично неможливими.
Президент Європейської комісії наголошує, що запропонований механізм «репараційного кредиту» з урахуванням зауважень Бельгії має стати компромісом між правовими ризиками та політичною необхідністю продовжити підтримку України за рахунок активів держави-агресора.
Залишити коментар