Медична галузь Поділля опинилася у парадоксальній ситуації. З одного боку, область виділяє безпрецедентне фінансування. З іншого — закладам катастрофічно не вистачає робочих рук. Про виклики воєнного часу детально розповіла очільниця профільного департаменту ОВА Ольга Задорожна.
Головним болем регіону залишається кадровий дефіцит. Наразі лікарням Вінниччини бракує близько 300 фахівців. Це виключно вакантні посади лікарів без урахування медсестер. Гостро стоїть потреба у хірургах, анестезіологах, нейрохірургах та психіатрах.
Брак кадрів паралізує райони. Найгірша ситуація в Іллінецькій лікарні, де вільні 30 місць. Томашпіль шукає 24 медиків, а Бар — 19. Не кращі справи у Липовці, Хмільнику та Тульчині. Через це пацієнти змушені чекати у чергах.
Для подолання кризи діють програми стимулювання. Молоді спеціалісти після інтернатури можуть отримати 200 тисяч гривень. Держава виділила на це 150 мільйонів. Для виплати слід укласти трирічний контракт на роботу в селі. Цьогоріч географію розширили на прифронтові й деокуповані території. В Україні цим бонусом скористалися вже 85 випускників.
Громади самостійно залучають молодь. Вони пропонують підйомні, премії та житло. Але державна програма забезпечення житлом у селах Вінниччини зіткнулася з юридичною колізією. Загалом по країні нею скористалися трохи більше 30 фахівців.
Проблема криється в особливостях Поділля. На відміну від промислового Сходу, тут купують приватні будинки, а не квартири. Проте урядова постанова №900 забороняла купувати землю під хатою. Через це область не змогла придбати житло для двох лікарів. Наразі Кабмін уже місяць опрацьовує зміни до правил.
Попри кадрову кризу, фінансування медицини цьогоріч є рекордним. Область спрямувала на галузь 500 мільйонів гривень. Це на 100 мільйонів більше, ніж торік. Левова частина грошей піде на капітальні видатки та інвестиції.
Безпосередньо на нову трирічну медичну програму виділили 145 мільйонів. Вона фінансує напрямки, які не покриває держава. Йдеться про військову медицину, складні політравми, онкологію, неонатологію та дитинство. Особливу увагу приділили нейрохірургії та отоларингології, а також допомозі переселенцям.
“Безпрецедентно цей рік — це 500 мільйонів. Це півмільярда, які виділяє область для покриття витрат у системі охорони здоров’я. Тому що здоров’я — це основний пріоритет. Не буде здоров’я — не буде кому відновлювати Україну після нашої перемоги. 500 мільйонів — у нас значно було менше, на 100 мільйонів, у минулому році, сьогодні додали. З них 145 мільйонів — це закладено в саму програму, оцю трирічну підтримки галузі охорони здоров’я. Все інше — це капітальні видатки, це інвестиції в систему охорони здоров’я за рахунок обласного бюджету”, — розповіла Ольга Задорожна.
Окремим критичним пунктом стала енергобезпека. Лікарні модернізують під ймовірні блекаути. За воєнних умов медичні заклади перетворюються на острівці життєстійкості для громад.
Загалом бюджет медицини регіону є консолідованим. Гроші надходять з кількох джерел. Крім обласної казни, це держпрограми, централізовані поставки ліків та урядові субвенції. Останні покривають систему крові, орфанні хвороби дітей до трьох років, а також наркологічну й психологічну служби.
Паралельно в області розбудовують центри ментального здоров’я. Психологічна допомога стала пріоритетом, адже соматичні хвороби часто пов’язані з нервовим станом. Тільки за перше півріччя медики зафіксували понад 18 тисяч звернень щодо ментальних проблем.
Минулого року мережу таких центрів почали створювати дев’ять закладів. Серед них — обласна лікарня імені Ющенка, університетська клініка та дитяча обласна лікарня. Також центри діють у Гайсині, Могилеві, Тульчині, Хмільнику та першій міській лікарні Вінниці. Згодом мережу розширять на Бершадь, Козятин, Калинівку та міське ТМО №2.
Важливим досягненням стала програма “Скринінг здоров’я 40+”. На профілактику хвороб держава виділила близько 10 мільярдів гривень. Програма не обмежується аналізами, а включає весь комплекс первинної допомоги у сімейного лікаря.
Для Вінниччини міністерство встановлювало планку у 100 точок надання таких послуг. Регіон перевищив норму. Зараз скринінг доступний у 115 місцях на базі 88 закладів. Нещодавно до ініціативи долучився Барський центр первинної допомоги.
До програми активно інтегрується приватний бізнес. Кількість приватних клінік та ФОПів у проєкті зросла з 12 до 19. Пацієнти тепер мають вільний вибір, де проходити обстеження. Це свідчить про довіру підприємців до держави.
Усі ці трансформації відбуваються під тиском повномасштабної війни. Галузь змушена щодня адаптуватися до надскладних умов, працюючи на межі можливостей.
“Сьогодні галузь охорони здоров’я, ні для кого не секрет, працює в надскладних умовах. Це повномасштабна війна, яка примушує заклади охорони здоров’я переоблаштовуватись під умови, які зараз є в нашій країні. Як і кожного громадянина, і не тільки галузь охорони здоров’я, а й освіта, соціалка і всі сфери нашого життя”, — зазначила Ольга Задорожна.
Залишити коментар