Дискусія про те, чи можна використати заморожені російські активи для допомоги Україні, оголила нову лінію напруження між Францією та Німеччиною. Рішення Еммануеля Макрона стати на бік противників цієї ідеї у Брюсселі сприйняли як удар по довірі з боку канцлера Фрідріха Мерца.
Йдеться про 210 мільярдів євро російських суверенних активів, заморожених у Європі. Саме їх Берлін пропонував спрямувати на фінансування потреб України. Мерц після перемоги на виборах активно просував цю ініціативу, демонструючи готовність діяти рішуче.
Париж же тривалий час уникав публічних заяв. За зачиненими дверима команда Макрона висловлювала сумніви щодо юридичної чистоти такого кроку. Кульмінацією стало рішення президента Франції в останній момент приєднатися до Бельгії, Італії та інших країн, які виступили проти використання російських активів.
“Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати прем’єрку Італії Джорджу Мелоні”, – зазначив на умовах анонімності високопоставлений дипломат ЄС, обізнаний із переговорами.
Цей епізод став показовим для нової динаміки в Євросоюзі. Якщо раніше саме Німеччину часто вважали стримувальним фактором, то тепер ініціатива виходить з Берліна, а Франція виглядає стороною, що зволікає.
Пояснення цьому шукають у внутрішніх проблемах Парижа. Високий державний борг і політична нестабільність істотно обмежують маневр Макрона. Натомість Мерц почувається значно впевненіше й не приховує прагнення посилити підтримку України.
Керівник європейського напряму аналітичного центру Eurasia Group Муджтаба Рахман називає те, що відбувається, “повним переворотом” ролей між двома країнами. За його словами, якщо протягом останніх чотирьох – п’яти років саме Берлін гальмував політичні рішення Європи, то тепер Париж не спроможний “виконати свою частину угоди”.
Парадокс полягає в тому, що Фрідріх Мерц фактично прийняв низку позицій, які раніше активно просувала Франція. Серед них – ідея європейської стратегічної автономії, принцип “купуй європейське” в оборонних закупівлях та жорсткіший захист єдиного ринку від недобросовісної конкуренції з боку Китаю. Водночас сама Франція, як зазначають у Брюсселі, наче відходить від концепції сильної та рішучої Європи.
“У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким – приймаючи промислову політику, політику безпеки, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція надає пріоритет національним інтересам над інтересами ЄС… Старе прислів’я про те, що «Франція – це все слова, слова, слова, жодних дій», повертається”, – заявила Джорджина Райт.
Суперечка довкола російських активів стала не просто тактичним розходженням. Вона засвідчила глибшу кризу франко-німецького тандему – механізму, який десятиліттями вважали мотором європейської інтеграції.
Залишити коментар