Спростування імперських міфів: Дніпро готується офіційно постарішати на 250 років
Головна Історія Спростування імперських міфів: Дніпро готується офіційно постарішати на 250 років
Історія

Спростування імперських міфів: Дніпро готується офіційно постарішати на 250 років

Поділитися
Поділитися

Рішення про кардинальне коригування дати заснування мегаполіса планують ухвалити депутати під час найближчого засідання сесії Дніпровської міської ради. Відповідні зміни внесуть безпосередньо до Статуту територіальної громади міста. Замість нав’язаного імперського 1776 року новим офіційним початком літочислення визнають 1526 рік. Нова концепція доводить, що великий індустріальний центр виник завдяки природній еволюції давніх козацьких містечок і фортець, першоосновою яких вважається Стара Самарь.

Історики довго вели дискусії.

Для цього науковці сформували дві обґрунтовані робочі версії – старосамарську та новокодацьку. Головний вибір тривав навколо трьох варіантів історичних дат: 1524, 1526 або 1645 років. Фахівці шукали істину.

Прихильники козацького Нового Кодака вважали, що міська структура зародилася приблизно в середині XVII століття. Інша ж гіпотеза базувалася на ширшому розвитку агломерації навколо кількох осередків, включно зі Старою Самар’ю.

Важливо, що обидва українські підходи мають міцний фактологічний ґрунт і повністю відкидають колоніальні радянсько-російські міфи про Катеринослав.

Раніше офіційним роком народження міста вважали саме 1776-й.

Останніми вагомими аргументами у цих наукових дебатах стали унікальні археозоологічні матеріали, які фахівці розкопали безпосередньо на місці колишньої Богородицької фортеці. Свіжі відкриття презентували широкому загалу місцеві археологи та історики. Ці унікальні знахідки абсолютно чітко засвідчили тривале існування розвиненого стаціонарного побуту людей у цій локації.

Про нові відомості детально звітує офіційний вебпортал міської ради.

Експерти детально вивчили понад дві тисячі різноманітних артефактів, зібраних під час польових експедицій 2017–2018 років. Про це розповіла заступниця очільника Дніпровської археологічної експедиції Ірина Шабельнікова.

“Результати свідчать, що на території Старої Самарі в середині — другій половині XVI століття існувало постійне поселення з розвиненим господарством”, — сказала вона.

Заступник мера Андрій Денисенко наголосив, що археологічні матеріали повністю руйнують російські тези про дике поле. Посадовець підкреслив безперервність козацьких урбаністичних традицій краю.

“Наявні дослідження неспростовно доводять: на території Старої Самарі вже з початку XVI століття існувало козацьке поселення. Воно стало початковою фазою комплексу поселень, переправ і укріплень, з яких поступово формивався Дніпро як урбаністична система. 1526 рік — позначка на карті Бернарда Ваповського, яка фіксує переправу або укріплений пункт у цій місцевості. Саме тут згодом, наприкінці XVII століття, постане Новобогородицька фортеця, а козацька традиція вже тоді згадувала Стару Самарь як давнє поселення”, — розповів посадовець.

Виявлені речі ідеально доповнюють відомі письмові джерела, що підтвердив доцент Святослав Чирук.

“Це дозволяє скласти цілісну картину життя козаків у гирлі Самари та підтверджує, що тут існувало стабільне населення, яке займалося промислами, рибальством і господарською діяльністю”, — сказав він.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Стрічка новин

Тріумф на піску: волейболістки з Якушинецької громади здобули обласне золото

Жіноча збірна Якушинецької громади виборола перше місце. Запеклі матчі чемпіонату Вінницької організації спорттовариства «Колос» приймали майданчики пляжу «Хімік». Організатори звітують про високу напругу....

Спростування імперських міфів: Дніпро готується офіційно постарішати на 250 років

Рішення про кардинальне коригування дати заснування мегаполіса планують ухвалити депутати під час найближчого засідання сесії Дніпровської міської ради. Відповідні зміни внесуть безпосередньо до...

Збитки через аномальні зливи: чому на Вінниччині масово гине врожай ранньої черешні

Аномальні опади знищують кісточкові сади Справжньою катастрофою для садівників Вінниччини стали цьогорічні затяжні дощі. Рясна волога нищить урожай просто на деревах, змушуючи плоди...

Схожі статті

Скарби незламної патріотки: краєзнавчий музей на Шумщині отримав унікальну вишивку зв’язкової УПА

Родинну реліквію репресованої підпільниці Мирослави Бучовської віддали на постійне зберігання державній установі...

Зеленський бачить Україну творцем масштабних історичних кіносаг

Глава держави висловив бажання побачити якісну кіноісторію про часи Київської Русі. Це...

Новий етап розкопок у Пужниках: українські та польські науковці шукають чергове поховання

Українсько-польська експедиція повертається на Тернопільщину. Археологи продовжать досліджувати територію знищеного радянським режимом...

Культурна спадщина Полтавщини: Вознесенська церква у селі Плоске відсвяткувала двохсотріччя

Ювілейне богослужіння з нагоди 200-річного ювілею Вознесенської церкви зібрало вірян Мачухівської громади....