Чотириста молодих виконавців зібралися на вінницькій сцені, щоб продемонструвати силу українського народного танцю. Традиційна хореографічна зустріч «Барвінкове кружало» знову перетворилася на масштабне свято національної культури та мистецької єдності.
Учасниками події стали колективи з Вінниці та різних громад області. Справжньою окрасою свята став ансамбль «Оксамит», який завітав із прифронтового Миколаєва.
Енергія живого виступу в умовах війни
Особливістю цьогорічного фестивалю стало повернення до очного формату спілкування. Останні роки через пандемію та війну артисти були змушені виступати лише дистанційно.
За словами директора Центру «Барвінок» Петра Бойка, тепер діти нарешті відчули енергію зали. Це дало їм можливість повноцінно обмінятися професійним досвідом безпосередньо під час виступів.
Спадщина предків у дитячому виконанні
Народне мистецтво допомагає молоді глибше розуміти власне коріння. Заступниця міського голови Галина Якубович підкреслила, що такі заходи критично важливі для формування поваги до спадщини.
На сцені виступали різні вікові групи – від семирічних початківців до досвідченої молоді. Кожен номер вражав глядачів яскравим вбранням та автентичним колоритом.
Сьогодні у нас в гостях талановиті, розумні діти з сильними номерами. Глядачі отримують радість не лише від хореографії, а й від того, наскільки ці діти є справжніми українцями, — зазначив Петро Бойко.
Господарі свята, артисти ансамблю «Барвінок», представили глядачам складне шоу. Глядачі побачили видовищне поєднання хореографії, вокальних партій та ритмічної гри на барабанах.
Незламність та емоційне відновлення
Миколаївські гості з колективу «Оксамит» отримали у Вінниці шанс на емоційну реабілітацію. Діти, які звикли працювати без світла та води під звуки обстрілів, нарешті вийшли на велику сцену.
Керівниця колективу Ольга Давченко зазначила, що вихованці з нетерпінням чекали на живу зустріч. Для них цей виїзд став можливістю простого людського спілкування з однолітками-друзями.
Десятирічний учасник Тарас Андрієв розповів, що обожнює народну стихію. Його складний номер під назвою «Дощик» вимагає від хлопця щоденної виснажливої праці.
Фестиваль продемонстрував, що українська культура залишається непереможною. Поки юне покоління тягнеться до свого коріння, наше мистецтво продовжує жити та розвиватися.
Залишити коментар