У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували виставку, присвячену видатному історикові, краєзнавцю, бібліографу, громадсько-політичному діячу та досліднику Поділля Валентину Отамановському. Експозицію приурочили до 60-х роковин від дня його смерті.
Відвідувачі мають змогу побачити унікальні документи, фотографії, книги, листи та особисті речі науковця. Серед експонатів – портрет Валентина Отамановського роботи художника Артура Орльонова, наданий Музеєм Вінниці. Колекція налічує понад сотню предметів, що ілюструють життя та діяльність дослідника.
Вперше представлено матеріали з архіву КДБ по справі «Спілки визволення України», фігурантом якої у 1929 році був сам Валентин Отамановський: його автобіографія, рукопис каяття, а також описи наукової та громадської праці. Значна частина експозиції – це особисті листи та світлини, передані до музею племінницею науковця Валентиною Савицькою, які тривалий час зберігались у родинному архіві.
Над формуванням виставки працювали науковці музею Людмила Кароєва, Катерина Висоцька, Віктор Косаківський та Юрій Савчук, який ще у 1992 році привіз до музею рукопис книги «Вінниця у ХІV–ХVІІ ст.». Виставка діятиме з 7 березня по 26 квітня.
Біографічна довідка
Валентин Дмитрович Отамановський народився 27 лютого 1893 року в селі Мала Яблунівка Київської губернії (нині – межі м. Сміла Черкаської області). Після закінчення гімназії навчався у Київському університеті, пізніше – у політехнічному інституті та юридичному факультеті університету Св. Володимира, а у 1918-1920 роках продовжив навчання у Відні. Брав активну участь у Визвольних змаганнях, був членом Української Центральної Ради, учасником бою під Крутами.
Він заснував Вінницьку філію Всенародної бібліотеки України та став ініціатором створення Кабінету виучування Поділля. Був співініціатором відкриття меморіального музею і встановлення пам’ятника Михайлу Коцюбинському у Вінниці. Автор понад 50 наукових праць, редактор видавничої серії «Енциклопедія поділлєзнавства».
У 1929 році Отамановського заарештували у справі «Спілки визволення України» та засудили до п’яти років ув’язнення, після чого він опинився у засланні. Пізніше працював у наукових та навчальних закладах у Казані, Сімферополі, Саратові, Харкові. Завідував кафедрою латинської мови Харківського медичного інституту. Помер у Харкові 10 березня 1964 року, реабілітований посмертно у 1989 році.
Сьогодні ім’я Валентина Отамановського носять вулиці у Вінниці та Києві, Центр медичного краєзнавства Харківського медуніверситету, а також Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека.
Залишити коментар