Мешканець села Розтоки, що на Івано-Франківщині, Олексій Слижук відсвяткував 1 квітня особливу дату – своє 100-річчя. Ветеран Української повстанської армії, відомий за псевдо Синиця, є живою легендою краю. Його життя – це літопис боротьби та незламності, адже у буремні 1940-50 роки його власна хата слугувала справжнім логістичним центром для підпілля. Там повстанці знаходили прихисток, їжу, теплий одяг та необхідне медичне забезпечення.
Про святкування знаменної події повідомили на офіційній сторінці Кутської селищної ради у facebook.com. Історія життя ювіляра свого часу вже привертала увагу журналістів Суспільного.
Місцева влада називає Олексія Дмитровича людиною-епохою та справжнім патріотом. У вітальному слові було зазначено, що цей ювілей є символом перемог та віри, а сам ветеран став прикладом для багатьох поколінь українців. Попри поважний вік, він зберігає пам’ять про ті складні часи, коли за свою відданість ідеї вільної України йому довелося пережити 32 арешти та нескінченні допити енкаведистів.
Основну допомогу «Синиця» спрямовував для чоти Юрія Ілюка на псевдо Залізняк, забезпечуючи підпільників усім необхідним.
Ветеран згадував, що пішов у підпілля ще за часів німецької окупації. Його патріотизм був підкріплений прикладом старшого брата, який воював у лавах повстанців і отримав бойову травму. Любов до України стала головним рушієм його вчинків.
Чоловік облаштував у себе вдома пункт допомоги, де партизани отримували дефіцитні ліки. Стати солдатом УПА йому не дозволило здоров’я, проте він знайшов інший шлях бути корисним спільній справі.
Професійна діяльність Олексія Слижука також допомагала підпіллю: він працював на сплаві лісу – керував дарабою (традиційним гуцульським плотом). Ця робота дозволяла йому часто бувати у Чернівцях.
Під час робочих поїздок він знаходив у крамницях важливі товари та «інтересні речі», які згодом таємно передавав бійцям з групи Штефана. Така небезпечна волонтерська діяльність тривала роками, попри постійний ризик викриття радянськими спецслужбами.
Сьогодні Олексій Дмитрович оточений великою родиною. Він виховав трьох синів, має шістьох онуків, а найбільшою радістю для нього є народження правнуків.
На 100-річчя до іменинника завітали численні гості, серед яких були представники районної адміністрації та селищної ради, щоб висловити свою повагу ветерану.
Очільник громади Дмитро Павлюк привітав ювіляра особисто. Окрім квітів, Олексій Слижук отримав практичний подарунок від місцевої громади – грошовий сертифікат на суму 20 000 гривень.
Залишити коментар