Незвичайний простір для оздоровлення та релаксу з’явився на території, де колись функціонувала радянська ферма.
Екосадибу «Баби Гавришихи» заснувала на околиці села Гавришівка Тетяна Гродецька. За легендою, цю затишну місцину серед подільських пагорбів колись обрав козак Гавриш. Його втомлений у боях кінь став біля тутешнього джерела на коліна. Повітря навколо пахло дикими травами та полином, підказавши воїну зупинитися тут назавжди після років запеклих битв.
Сьогодні міський гамір тут замінює пташиний спів. Територія повністю відкрита природі й не має високих парканів. Землю вінничанка освоювала поступово. В основу ліг метод гарденотерапії. Жодну рослину для локації не купували спеціально. Всі кущі та квіти господині подарували друзі.
Головною архітектурною родзинкою садиби став купольний будинок.
Він зведений у формі півсфери без гострих кутів. Власниця зазначає, що така округла форма запозичена у природи, як крапля води чи бджолиний рій. Це дозволяє внутрішній енергії рухатися вільно. Будівля повністю енергоефективна та екологічна. Споруду збудували з дерева. Стіни за давнім методом предків утеплили сумішшю вапна з тирсою. Дах будинку оздобили сухою йодованою морською травою.
У садибі пропонують автентичні оздоровчі процедури:
- апітерапію – унікальний сон на вуликах у спеціальному приміщенні, де мікромасаж судин і органів забезпечується гудінням бджіл;
- традиційне купання – гігієнічні процедури у дерев’яних ночвах замість сучасних душових кабін;
- «тихотерапію» – щоденні ритуали вживання цілющих трав’яних зборів для загального зміцнення організму.
Усі запаси рослин майстриня тримає на полицях. Травниця рекомендує шавлію та шипшину для захисних сил організму. Для зору радять використовувати чорнобривці. Чебрець слугує природним антисептиком, а полин покращує процеси травлення. Також тут є меліса та заспокійлива м’ята.
Сировину перетворюють на готові екологічні товари. Фірмовий чай пакують у шпонові коробки й загортають у натуральну тканину. Це допомагає дотримуватися традиційних умов зберігання.
Гості можуть відвідати майстер-класи. Там створюють натуральні свічки із забрусного воску, яким бджоли закривають стільники. Люди інтуїтивно обирають за запахом сухі трави й додають їх до розплавленої маси.
Тетяна Гродецька впевнена у глибокому зв’язку української культури з довкіллям. Давні народні знання в її екосадибі інтегровані у щоденну працю та корисні рецепти.
Проєкт доводить просту істину. Природа вже має все необхідне для людського спокою та здоров’я. Потрібно лише зупинитися за сім кілометрів від Вінниці.
Залишити коментар