Історія, як справжня наука сучасності, постійно нагадує нам про коло подій, які людство має шанс не повторити — але зазвичай не користується цією можливістю. Історичні паралелі особливо промовисті, коли йдеться про питання миру та поступок агресорам.
Напередодні Другої світової війни Ватикан активно закликав до перемовин із нацистською Німеччиною. Новообраний Папа Пій XII вже у квітні 1939 року звернувся до лідера італійських фашистів Беніто Муссоліні з ідеєю посередництва, а потім вже через нього — до інших країн Європи. Тоді Франція та Велика Британія теж обирали шлях компромісів: погодилися на аншлюс Австрії, а згодом змусили Чехословаччину поступитися Судетською областю.
Ватикан відстоював «білий прапор» як стратегію — погоджуватися на чергові територіальні вимоги агресора, у тому числі, тиснувши на Польщу щодо окупації Данцига. Два роки Папа закликав світ домовлятися з Гітлером, а коли міністр Ріббентроп відвідав папську резиденцію з нацистським прапором і без традиційних церемоній, це вже нікого не дивувало.
Здавалося б, такі уроки історії мали би бути закарбовані назавжди. Але сьогодні пам’ять знову зраджує навіть найавторитетніших.
Білий прапор і фінансовий дим
За яскравими символами — білим прапором чи білим димом у Ватикані — приховуються цілком приземлені речі. Сучасний банк Ватикану, офіційно «Instituto per le Opere di Religione», дозволяє релігійним організаціям інвестувати кошти анонімно, конфіденційно і без сплати податків. Банк підконтрольний лише Зборам кардиналів і Папі. Діяльність банку не підлягає контролю фінансової поліції Італії, ЄС чи США.
Згідно з відкритими даними, ще з часів президентства Обами на рахунках банку Ватикану були заблоковані кошти путіна — приблизно чверть трильйона доларів. Гроші перевели за порадою особистого друга путіна, Сільвіо Берлусконі. Виявили ці рахунки під час розслідування корупції в УЄФА, що дало США формальний привід заблокувати капітал. Не дивно, що путін терміново приїжджав до Ватикану, намагаючись вплинути на Папу, аби розблокувати рахунки.
В цій історії пояснюється і риторика Папи щодо «російської спадщини», заклики до «білого прапора» перед агресором, окремі спроби говорити про «безневинно вбиту» Дарʼю Дугіну і мовчання про трагедії Бучі, Маріуполя, Харкова чи інших міст України. Чому? Бо жоден із загиблих українців не має на рахунках Ватикану трильйони доларів.
Світські і духовні лідери — звичайні люди, зі своїми слабкостями та інтересами. Але ж історія дає нам шанс побачити суть — і зробити висновки. Той, хто створив цей Всесвіт, не має до їхніх рішень жодного стосунку.
Залишити коментар