Щороку 10 травня православна церква відзначає день пам’яті святого апостола Симона Зилота — одного з дванадцяти найближчих учнів Ісуса Христа. Він був родом із Кани Галілейської і, за переданням, був сином святого Йосипа Обручника, тобто — братом Господа по тілу.
Саме у його домі Спаситель звершив перше чудо — перетворив воду на вино на весіллі. Побачене глибоко вразило Симона, і він повірив в Ісуса як у Месію. Залишивши своє попереднє життя, Симон став Його учнем і проповідником Євангелія.
Ім’я “Зилот” (грец. ζηλωτής) перекладається як “ревнитель” — так називали людей, які з особливою ревністю дотримувалися закону Божого. Симон повністю відповідав цьому образу: після зішестя Святого Духа на апостолів у день П’ятидесятниці, він розпочав активну місіонерську діяльність.
Апостол проповідував християнство в різних куточках світу — в Юдеї, Єгипті, Лівії, Киринеї, Британії та на Кавказі. В Абхазії (за деякими джерелами — в районі сучасної Сухумі) святий прийняв мученицьку смерть: його розіп’яли на хресті. Поховання апостола знаходиться у місті Нікопсії.
У XIX столітті, на місці його служіння біля Іверської гори, було збудовано Новоафонський монастир, який отримав ім’я Симона Кананіта — ще одна традиційна назва апостола.
Пам’ять святого апостола Симона Зилота — це нагадування про самовідданість, віру і силу духу, з якою перші учні Христові несли в світ Слово Боже, не боячись ні гонінь, ні смерті. Цього дня віряни згадують апостола у молитвах та вшановують його життєвий подвиг.
Залишити коментар