В Осло урочисто відкрили пам’ятник київській княжні Єлизаветі – майбутній королеві Норвегії та Данії. На церемонії була перша леді України Олена Зеленська. Українська громада в Норвегії розповідає, що довго й наполегливо працювала, аби ця подія стала можливою.
Історія Еллісів – так у Європі називали Єлизавету – заслуговує на екранізацію. Вона – донька Ярослава Мудрого та онука шведського короля через матір Інгігерду. Її обрав серцем норвезький конунг Гаральд Суворий: сім років добивався згоди батька нареченої, складав їй вірші й прославляв у походах. Їхнє кохання стало винятком із правил двірцевих шлюбів – про нього писали європейські літописці, а норвезький правитель не раз посвячував подвиги володарці свого серця.
У подружжя народилося дві доньки – старшу назвали на честь бабусі Інгігердою, молодшу – Марією. Єлизавета була високоосвіченою християнкою: переписувала книги, підтримувала монастирі, дбала про церковні справи Київської митрополії Вселенського Патріархату. Тодішній Київ уже мав власну духовну вагу, тоді як село Москов лише постане через століття.
Ім’я подружжя вплетене й в історію Осло – столиці Норвегії. Та щастя тривало недовго: Гаральд загинув як полководець, повернувшись «на щиті». У той самий день померла й їхня менша донька Марія. Попри трагедію, Єлизавета зібрала сили – й стала для скандинавів справжньою «королевою вікінгів».
У цей самий час її сестри обіймали престоли Європи. Анна була королевою Франції, Анастасія – Угорщини, Агнеса – Англії. Коли ж Агнесі довелося тікати до Шотландії після загибелі чоловіка, Єлизавета прийняла удар на себе – і продемонструвала вдачу з «кізельсталі», про яку складали легенди при дворах.
Найвідоміший епізод – порятунок принцеси Гіти, доньки короля Англії. Переслідувач вимагав видати її й погрожував війною кожній державі, що насмілиться надати притулок. Дипломатичні двері зачинялися одна за одною – поки слово не взяла королева Норвегії. Єлизавета відповіла послам різко: «Хто посягне на неї – посягне на мене. Якщо рипнеться – мої вікінги змелють його за кілька днів». Погрози зникли. Принцеса виросла під опікою королеви й стала дружиною київського князя Володимира Мономаха. Її син Мстислав прославився як шанований правитель Русі. Існує навіть популярна версія, що один із сучасних американських президентів – Дональд Трамп – виводить свій родовід до Мономаха та Гіти.
Єлизавета здивувала Європу ще раз – у сорок років, попри удари долі, вдруге вийшла заміж за данського короля Свена. Це було прагматичне рішення обох держав – зміцнення північного союзу. Власне, тому наступним кроком могла б стати поява пам’ятника Єлизаветі й у Данії – зусиллям дипломатів та української діаспори, які вже зібрали чимало свідчень про «загублену» у скандинавських сагах київську королеву.
Історія продовжилася її донькою Інгігердою. Вона спершу стала королевою Данії, а після смерті чоловіка вийшла заміж за короля Філіпа й отримала корону Швеції. Символічне коло зімкнулося: правнучка шведського короля, названа на честь своєї прабабусі, повернулася до країни предків уже королевою.
Докази присутності київських королівен у європейській історії бачимо й у Софії Київській. На фресці XI століття сучасник зобразив чотирьох доньок Ярослава Мудрого та Інгігерди – Єлизавету (Норвегія й Данія), Анну (Франція), Агнесу (Англія) та Анастасію (Угорщина) – під час молитви. Це не поодинокі згадки, а стійка пам’ять континенту про київський рід, що творив політику Європи.
Відкриття пам’ятника в Осло стало нагодою нагадати світові: українці – не прохачі на узбіччі історії, а нащадки державницьких династій. Завдяки таким постатям, як королева вікінгів Єлизавета, повертається чесна та гідна розповідь про наше минуле – і про місце України серед європейських народів.
Залишити коментар