Головне прагнення командира караулу після перемоги – знову відвідати український півострів. Про це інформує пресслужба ГУ ДСНС у Хмельницькій області. Вадим Щербатюк щиро зізнається у любові до цього краю. До війни він часто там мандрував.
“Я бував там до війни й дуже хочу знову побачити ці місця”.
Сьогодні надійною опорою в роботі для чоловіка залишається його згуртована команда. Колеги діють як один злагоджений механізм під час ліквідації ворожих ударів чи складних займань. Рятувальник безмежно цінує таку відданість підрозділу.
“Для мене професія рятувальника стала не просто роботою, а справою всього життя, адже головним своїм завданням вважаю порятунок людей”.
Війна змусила службу працювати на межі людських можливостей. У січні 2024 року підрозділ Вадима ліквідовував наслідки влучання у хмельницький критичний об’єкт. Тоді вогнеборці шукали під завалами двох зниклих працівників у шалений мороз. Одного пораненого громадянина евакуювали швидко, але інший загинув.
“На місці ми працювали майже добу в сильний мороз: розбирали завалені конструкції, ліквідовували пожежі, шукали потерпілих. Нам повідомили, що зникли двоє людей. Одного чоловіка вдалося знайти майже одразу – він був травмований. Іншого — врятувати не вдалося”.
Посилений режим через повномасштабне вторгнення Росії розпочався раптово. Ранок 24 лютого 2022 року покликав увесь особовий склад за тривогою. Хмельничанину довелося прориватися крізь великі автомобільні затори, адже його дім розташований за містом. Рятувальники заступили на виснажливе чергування доба через добу.
“Зранку 24 лютого 2022 року було оголошено “Збір-Аварія”, і весь особовий склад прибув до підрозділу. У той ранок було складно дістатися через завати, адже наразі живу за межами міста. Ми перейшли на посилений режим несення служби, чергували фактично доба через добу”.
Жорсткі виклики супроводжували чоловіка і задовго до великої війни. Вадим боровся з великими паводками, лісовими пожежами у Чорнобилі та масштабними промисловими катастрофами. Наприклад, у 2015 році в обласному центрі палав великий цех гумових виробів. Вогонь охопив 1000 квадратних метрів.
“Температура була шаленою. Вогонь охопив близько 1000 квадратних метров. Падали панелі, не витримували каски та захисний одяг. Але ми ліквідували пожежу й не допустити поширення полум’я на сусідні склади з легкозаймистими матеріалами”.
Ця історія боротьби розпочалася взимку 2003 року. Вадим Щербатюк прийшов працювати до частини, яка базувалася біля його будинку. Хлопець змалку спостерігав за роботою пожежних машин, а після армії остаточно обрав цей шлях.
“Жив неподалік частини, часто проходив повз і ще змалку цікавився життям вогнеборців. Вже після проходження строкової служби вирішив присвятити своє життя цій справі”.
Перший робочий виїзд ветерана ДСНС завершився традиційним ритуалом. Тоді за містом палала звичайна суха лісова підстилка. Після успішного гасіння новобранця символічно облили холодною водою безпосередньо з пожежного рукава.
Свій перший виїзд чоловік пам’ятає й досі.
“Тоді за містом горіла лісова підстилка. Після того як пожежу вдалося ліквідувати, колеги посвятили мене у вогнеборці — за доброю традицією облили водою з пожежного рукава”.
Залишити коментар