Косачки – войовнича спільнота давньоукраїнського жіноцтва, що існувала ще у III–I тисячоліттях до нашої ери. Їхні поселення охоплювали низ Дніпра, причорноморські та приазовські степи, а також інші території сучасної України.
За сучасними історичними гіпотезами, ця жіноча вольниця виникла як опозиція до патріархату, який прийшов на зміну попередньому матріархатові. Косачки, відомі також як амазонки, вели активний спосіб життя, займалися скотарством, мисливством, рибальством, хліборобством, ремеслами та військовими справами.
Як свідчить давньогрецький історик Геродот (484–425 рр. до н. е.), жінки-воїтельки відзначалися надзвичайною витривалістю, хоробрістю та вправністю у бою. Вони чудово володіли мечами, бойовими сокирами, списами, луками та стрілами. Давні джерела описують їх як вмілих вершниць, які не поступалися чоловікам у військовій майстерності.

Існують також свідчення, що нащадки причорноморських амазонок у Африці, на островах та в Південній Америці володіли знаннями морської справи – про це писав французький дослідник Андре Теве.
Символом вільної жінки для косачок була довга дівоча коса, звідки й походить сама назва. На старовинних китайських гравюрах амазонок зображено з товстими косами, що спадали через ліве плече аж до землі. Коса уособлювала не лише жіночу силу, а й незалежність, свободу та гідність.
За своїм віровченням косачки були язичницями – сонцепоклонницями. Вони шанували стародавніх богів: Дажбога, Велеса, Трояна, Перуна та Ярила. Їхня віра відображала глибокий зв’язок з природою та життєдайною силою Сонця.
Дослідники припускають, що саме косачки стали засновницями українського козацтва. Про це свідчить горельєфне зображення давнього воїна з оселедцем та довгою косою, знайдене у гробниці єгипетського фараона Хоремхеба (XIV ст. до н. е.). Цей артефакт вважають доказом гіпотези про те, що слово «козак» може походити від давнього «коса».
За легендою, записаною Геродотом, під час Троянської війни на боці троянців воювали й амазонки. Частина з них потрапила до полону і була відправлена греками на кораблях до Еллади. Однак відважні жінки змогли звільнитися, перебили охорону і, потрапивши у бурю, спрямували судно до берегів сучасної України, де й оселилися. Так, за переказами, земля українська стала новою батьківщиною давніх амазонок.
Сьогодні косачки залишаються однією з найцікавіших сторінок у історії українського народу – символом жіночої сили, свободи та спадкоємності поколінь.








Залишити коментар