Житель одного із сіл Жмеринського району Вінниччини натрапив на рідкісний археологічний артефакт — бронзову пряжку, яка, за висновками фахівців, належала воїну перших століть нашої ери. Знахідку передали до фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею, де її вже вивчають експерти.
У музеї зазначають, що ця пряжка має розміри 123 на 73 мм і вирізняється подвійним язичком Н-подібної форми. Виготовлена вона з бронзи й заліза, а її поверхню прикрашає ряд трикутних штампів. Подібні аксесуари характерні для воїнського одягу племен Центральної Європи доби II – III століть нашої ери. Усього відомо лише близько 250 таких екземплярів, при цьому лише 13 % з них виготовлені з використанням бронзи, решта — залізні.
Особливий інтерес викликають бронзові пряжки з подвійним язичком — саме вони вважаються ознакою представників вельбарської культури. Згодом подібні зразки поширилися на території Ютландії та датських островів.
Вельбарська культура отримала свою назву від місця розташування могильника у Мальборку-Вельбарку поблизу гирла Вісли. Вона існувала від ранньоримського періоду до початку гунської доби. Культура сформувалася на базі польського Помор’я завдяки поєднанню традицій скандинавських прибульців та місцевих мешканців.
На території України раніше було знайдено лише п’ять масивних пряжок з подвійним язичком, з яких лише одна (на Львівщині) виявилась залізною, а решта — бронзовими. Три такі пряжки знайдені на північному узбережжі Чорного моря, що, ймовірно, свідчить про проникнення в понтійський регіон носіїв вельбарської культури, яка у другій половині II століття нашої ери охопила значну територію аж до Волині.
Географічно найближчою аналогією до вінницької знахідки є незавершений виделкоподібний язичок від бронзової пряжки, знайдений у селі Дівочки Житомирської області.
Факт широкого поширення поясів із прямокутними пряжками та двома язичками, як бронзових, так і залізних, свідчить про тісні культурні зв’язки між воїнськими групами різних регіонів Європи. Нова знахідка з Вінниччини є ще одним доказом інтеграції місцевого населення у масштабні міжкультурні процеси того часу.
Залишити коментар