Як насправді передається сепсис — факти, шляхи зараження й ризики для кожного

Сепсис виникає, коли інфекція, яку організм не здатен локалізувати, спричиняє системну, неконтрольовану імунну відповідь. Це не окрема хвороба, а ускладнення різних інфекцій, що загрожує життю. Розуміння шляхів передачі сепсису критично важливе для профілактики та своєчасної медичної допомоги.

Що таке сепсис і чому він виникає

Сепсис розвивається, коли збудники інфекції — бактерії, рідше віруси або гриби — потрапляють у кровотік і викликають генералізовану імунну реакцію. Ця реакція виходить з-під контролю, провокує масове вивільнення медіаторів запалення, що призводить до порушення роботи органів і шоку.

• Сепсис — це не самостійний збудник, а відповідь організму на інфекцію.
• Збудники можуть бути різними: найчастіше — бактерії, рідше — віруси, гриби або паразити.
• Сепсис виникає тоді, коли інфекція не обмежується локально, а поширюється по організму.

Сепсис — це не наслідок зараження сепсисом, а ускладнення іншої інфекції, яка потрапляє у кров і спричиняє системну реакцію.

Чи можна заразитися сепсисом від іншої людини

Сепсис не передається як окрема інфекція від людини до людини. Його не можна “підхопити” через дотик, поцілунок, кашель чи при користуванні спільними предметами. Однак можлива передача інфекції, яка згодом здатна призвести до сепсису у вразливого організму.

• Сепсис — це реакція організму, а не окрема інфекція з прямим шляхом зараження.
• Передача можлива лише для конкретної інфекції (наприклад, пневмонії чи менінгіту), яка за певних обставин може ускладнитися сепсисом.
• Ризик розвитку сепсису залежить від стану імунітету, наявності хронічних хвороб, віку та інших факторів.

Тобто, спілкування з людиною, яка має сепсис, не становить прямої загрози для здорової людини. Винятком є лише ситуації, коли контакт відбувається з виділеннями, що містять патогени (наприклад, при догляді за хворим із відкритими ранами чи гнійними виділеннями), і лише у випадку власної імунної недостатності або наявності ран.

Основні шляхи потрапляння інфекції, яка викликає сепсис

Сепсис розвивається, коли збудник з локального вогнища (рана, сечовидільна система, легені тощо) потрапляє у кровотік. Це найчастіше відбувається такими шляхами:

• Через інфіковані рани, опіки чи хірургічні втручання.
• З органів дихання — при тяжких пневмоніях, абсцесах легень.
• З сечостатевої системи — при пієлонефриті, циститі, інфекціях після пологів.
• Через інфекції шкіри та м’яких тканин — флегмони, абсцеси, целюліт.
• З кишечника — при перфорації, апендициті, дивертикуліті чи інших ураженнях з проривом.
• Внаслідок інфікування через внутрішньовенні катетери, ендопротези чи інші медичні маніпуляції.

Збудники потрапляють у кров тоді, коли бар’єри організму порушені або імунна система не справляється з інфекцією локально. У результаті поширення патогенів кров’ю розвивається септична реакція.

Які мікроорганізми найчастіше призводять до сепсису

Різні типи бактерій, рідше — грибів і вірусів, можуть викликати сепсис. Найбільш поширені:

• Грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
• Грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa.
• Гриби: Candida albicans — особливо у пацієнтів з імунодефіцитом.
• Інші: Neisseria meningitidis (менінгокок), Listeria monocytogenes, рідко — віруси (наприклад, грип чи COVID-19).

Кожен із цих збудників сам по собі не є джерелом сепсису, але у несприятливих умовах може спричиняти генералізовану інфекцію з розвитком септичної реакції.

Чи передається сепсис статевим шляхом, побутово або повітряно-краплинно

Сепсис не має окремого повітряно-краплинного, статевого чи побутового шляху передачі. Водночас окремі інфекції, що можуть ускладнитися сепсисом, передаються цими шляхами.

• Повітряно-краплинно — передаються бактерії, які викликають пневмонію чи менінгіт (наприклад, Streptococcus pneumoniae, менінгокок).
• Статевим шляхом — інфекції сечостатевої системи, збудниками яких можуть бути, зокрема, Escherichia coli.
• Побутово — через забруднені інструменти чи предмети, особливо при порушенні цілісності шкіри.

В усіх цих випадках сепсис виникає не внаслідок самого контакту, а через розвиток інфекції та її ускладнення. Здоровий організм у більшості випадків локалізує інфекцію та не допускає сепсису.

Чому деякі інфекції призводять до сепсису, а інші — ні

Ризик розвитку сепсису залежить не тільки від типу збудника, а й від стану імунної системи, наявності супутніх захворювань, віку та особливостей перебігу інфекції. Найбільш вразливі:

• Діти віком до 1 року та особливо новонароджені.
• Літні люди.
• Особи з імунодефіцитами (ВІЛ, онкологічні хвороби, цукровий діабет, хронічні захворювання печінки чи нирок).
• Пацієнти після операцій чи тяжких травм.
• Хворі з інвазивними пристроями (катетери, дренажі тощо).

У цих групах навіть звичайна інфекція може швидко ускладнюватися сепсисом через слабку імунну відповідь або порушення бар’єрів організму.

Особливості передачі інфекцій, що можуть викликати сепсис, у лікарнях

В умовах стаціонару ризик розвитку сепсису суттєво зростає. Основні причини:

• Використання інвазивних медичних процедур та пристроїв (катетери, венозні порти, інтубація).
• Наявність багатьох пацієнтів зі зниженою імунною відповіддю.
• Можливість передачі внутрішньолікарняних штамів бактерій, стійких до антибіотиків.

У лікарнях сепсис часто виникає у пацієнтів після операцій, із відкритими ранами, тяжкими опіками, імунодефіцитом або внаслідок неправильного догляду за внутрішньовенними катетерами.

Особливо небезпечний внутрішньолікарняний сепсис: його перебіг тяжчий, лікування ускладнюється стійкістю мікроорганізмів до антибіотиків.

Як інфекція потрапляє у кровотік і які шляхи найбільш небезпечні

Основний шлях розвитку сепсису — транслокація збудника з локального вогнища у кров. Це відбувається через:

• Порушення цілісності шкіри — рани, опіки, укуси, післяопераційні шви.
• Запальні процеси у внутрішніх органах — пневмонія, пієлонефрит, абсцеси.
• Інфікування катетерів, протезів, імплантів.
• Порушення слизових оболонок — стоматити, виразки, кісти.

Особливо небезпечні ситуації, коли імунна система не здатна контролювати поширення інфекції через хронічні захворювання, імуносупресію або масивне ураження тканин.

Які маніпуляції чи дії підвищують ризик сепсису

Деякі медичні процедури чи ситуації підвищують ризик потрапляння інфекції до крові:

• Установка внутрішньовенних або сечових катетерів.
• Гемодіаліз, ін’єкції, переливання крові.
• Операції з порушенням бар’єрів тканин.
• Надання допомоги при тяжких травмах, опіках чи множинних ранах.

Саме тому в медичних закладах суворо дотримуються протоколів асептики та антисептики.

Чи передається сепсис через укуси, порізи чи інші ушкодження шкіри

Укуси тварин, порізи, колоті рани або опіки можуть бути воротами для інфекції, яка при несприятливому перебігу здатна проникнути у кров. Частіше це стосується:

• Глибоких, забруднених ран.
• Поранень, що не оброблені антисептиком або неправильно заживають.
• Укусів тварин, особливо собак, кішок, гризунів.

У таких випадках ризик сепсису зростає у людей з ослабленим імунітетом або при великій кількості патогенів у рані.

Як запобігти розвитку сепсису після травм і поранень

• Негайно очищуйте і промивайте усі рани, особливо глибокі чи забруднені.
• Використовуйте антисептики для обробки ушкоджень.
• Звертайтесь до лікаря при ознаках інфекції — набряк, почервоніння, біль, виділення гною.
• Слідкуйте за своїм станом після укусів тварин — у разі появи лихоманки чи слабкості звертайтесь за медичною допомогою.

Які інфекції найчастіше стають причиною сепсису у різних групах людей

У дорослих сепсис найчастіше спричиняють інфекції нижніх дихальних шляхів (пневмонії), сечовидільної системи, черевної порожнини, а також ранові та післяопераційні ускладнення. У дітей та новонароджених основними джерелами стають інфекції шкіри, пуповини, менінгіт, пневмонія чи септичні ураження, пов’язані з доглядом за катетерами чи ін’єкціями.

• Дорослі: пневмонія, пієлонефрит, інфекції після операцій, ускладнення виразкової хвороби, зараження рани.
• Діти: менінгіт, інфекції дихальних шляхів, септичний артрит, інфекції шкіри.
• Новонароджені: інфекції пуповини, септичний шок після маніпуляцій, внутрішньолікарняні ураження.

Коли сепсис може розвинутися після укусів комах чи тварин

Після укусів комах сепсис виникає рідко, але можливий при алергічній реакції з приєднанням бактеріальної інфекції або якщо в місце укусу потрапили патогенні мікроорганізми. Укуси тварин значно небезпечніші, оскільки слина тварини може містити агресивні бактерії (наприклад, Pasteurella, Capnocytophaga, Staphylococcus, Streptococcus), які швидко проникають у тканини й кров.

• Після укусів собак і кішок ризик сепсису зростає особливо у людей з цукровим діабетом, після спленектомії, з хронічними хворобами печінки.
• При укусах диких тварин слід звертати увагу на симптоми інтоксикації, лихоманки, набряку та почервоніння.

У будь-якому випадку після укусу тварини необхідна обробка рани та консультація лікаря для профілактики ускладнень.

Чи можливий сепсис після стоматологічних процедур або лікування зубів

Стоматологічні втручання рідко стають причиною сепсису, але при глибоких абсцесах, несанкціонованому видаленні зубів, інфекціях порожнини рота або імунодефіциті є ризик потрапляння бактерій у кров. Після стоматологічних маніпуляцій у пацієнтів із вадами серця може розвиватися бактеріємія та ендокардит, що в окремих випадках ускладнюється сепсисом.

• Ризик зростає при наявності гнійних уражень або недотриманні гігієни під час процедур.
• Особи з хронічними захворюваннями, імунодефіцитом або після трансплантації органів повинні попереджати стоматолога про свій стан.

Чи може сепсис виникнути після грипу, ГРВІ чи COVID-19

Вірусні інфекції рідко самі по собі викликають сепсис, проте при тяжкому перебігу грипу чи COVID-19 можливе приєднання бактеріальної інфекції, що провокує септичну реакцію. У пацієнтів із тяжким імунодефіцитом сепсис може виникати й без бактеріальної складової (наприклад, при вірусному гепатиті, ВІЛ-інфекції).

• Сепсис при грипі чи COVID-19 найчастіше стає ускладненням пневмонії або вторинної бактеріальної інфекції.
• Ризик підвищений у людей похилого віку, з хронічними захворюваннями, у дітей чи осіб, що приймають імуносупресивні препарати.

Які ознаки вказують на розвиток сепсису після інфекції

Важливо знати, коли інфекція переходить у стадію сепсису. Ключові ознаки:

• Раптове підвищення температури вище 38°C або її різке зниження (гіпотермія).
• Тахікардія (частий пульс), задишка, зниження артеріального тиску.
• Загальна слабкість, сплутаність свідомості, іноді — втрата свідомості.
• Ознаки ураження органів: зменшення кількості сечі, жовтушність шкіри, точкові крововиливи.
• Поява різкого болю, набряку, почервоніння навколо вогнища інфекції.

За наявності таких симптомів потрібно невідкладно звернутися до лікаря, оскільки сепсис розвивається і прогресує дуже швидко.

Чи можна заразитися сепсисом через кров, рідини, біологічні виділення

Сепсис сам по собі не передається при контакті з кров’ю чи іншими біологічними рідинами. Однак інфекції, що його спричиняють, можуть передаватися під час переливання зараженої крові, спільного використання голок, контакту із гноєм чи виділеннями з інфікованих ран. Це особливо актуально для медичних працівників.

• Профілактика полягає у використанні одноразових інструментів, рукавичок, суворому дотриманні правил асептики.
• У разі випадкового поранення або контакту з кров’ю — негайна обробка рани, звернення до лікаря.

Чому важлива профілактика інфекцій, які можуть призвести до сепсису

Жодна вакцина не захищає від сепсису як такого, але вакцинація проти пневмококової, менінгококової, грипозної інфекції та гемофільної палички значно знижує ризик його розвитку. Регулярна гігієна, своєчасне лікування ран, контроль хронічних захворювань і обмеження контактів із потенційно небезпечними рідинами — ключові профілактичні заходи.

• Вакцинація знижує ймовірність тяжких бактеріальних інфекцій, які найчастіше призводять до сепсису.
• Особам із груп ризику рекомендується особлива увага до ран і загального стану здоров’я.

Висновок

Сепсис не передається як окрема інфекція: це ускладнення різних інфекцій, які потрапляють у кров при порушенні бар’єрів організму та імунного контролю. Критично важливо своєчасно лікувати інфекції, дотримуватись гігієни, контролювати стан хронічно хворих і вакцинуватись від основних бактеріальних збудників.