На околиці Городка на Хмельниччині десятиліттями існує природна печера, про яку знають лише місцеві та кілька фахівців. Вона не має офіційної назви і досі не внесена до жодного державного кадастру.
Печера розташована у долині річки Смотрич, на південно-східній околиці міста. За словами члена Національної спілки краєзнавців України в Хмельницькій області Олега Федорова, це одна з найбільших нерукотворних печер у цій місцевості.
Її протяжність становить близько 20 метрів. На вході висота сягає чотирьох метрів, однак далі звід поступово опускається до 50 сантиметрів і впирається у стіну. Для долини Смотрича це нетипові розміри, адже більшість печер тут значно коротші.
“Переважно печери мають 1 – 2 – 3 метри довжини. Ну 20 метрів це досить солідно для долини річки Смотрич. Спеціалісти відносять її до різних періодів”, – розповів Олег Федоров.
За оцінками фахівців, вік цієї печери може коливатися від 11 до 25 мільйонів років. Для порівняння, найбільші відомі печери регіону розташовані поблизу Кам’янця-Подільського: “Нігинська 1” має довжину 101 метр, а “Нігинська 2” – 60 метрів.
Начальник відділу культури Городоцької міської ради зазначає, що об’єкт маловідомий навіть серед профільних спеціалістів. Водночас інтерес до нього нещодавно проявили представники Асоціації спелеологів України.
“Цю печеру створила природа, вона – нерукотворна”, – наголосив він.
Нині печера відсутня в усіх офіційних реєстрах України. Саме тому спелеологи планують провести топографічні зйомки, аби зафіксувати її параметри та внести до відповідних обліків.
“Спелеологи хочуть приїхати і зробити топографічні зйомки і внести її в реєстр. Це залишки Сарматського моря. От дуже гарно проглядаються мушлі”, – зазначив Олег Федоров.
Доктор географічних наук і палеонтолог Богдан Рідуш уточнює, що наразі можна впевнено говорити про геологічну основу печери.
“Вапняки Сарматського ярусу – неогену. Їх орієнтовний вік десь близько 11 – 12 мільйонів років”, – пояснив науковець.
Офіційної назви у печери досі немає. Водночас, з огляду на те, що над нею розташовані залишки замкових укріплень, начальник відділу культури запропонував назвати її “Замковою”.
Поки що ця природна пам’ятка залишається поза офіційною картою України, зберігаючи статус маловідомого, але унікального геологічного об’єкта Хмельниччини.
Залишити коментар