Між селами Остапківці та Кузьмин на Хмельниччині, серед лісистих пагорбів, знову заговорила історія. Під час зйомок сюжету тут знайшли керамічний артефакт із клеймом у вигляді тризуба – на території давньоруського городища ІХ–ХІІІ століть.
Про знахідку розповів краєзнавець, член громадської організації “Україна Інкогніта” Дмитро Полюхович. За його словами, артефакт є унікальним і походить із місцевості між селами Остаповець та Кузьмин, де збереглися залишки укріпленого поселення часів Київської Русі.
Стара дорога, обсаджена липами, колись з’єднувала Остапківці з Кузьмином і вела далі до Городка. Вона пролягає долиною, а по обидва боки здіймаються пагорби, вкриті лісом.
Член Національної спілки краєзнавців України у Хмельницькій області Олег Федоров зазначає, що цим шляхом їздила остання власниця села Остапківці пані Залевська зі знаного роду Грабянок.
“Липам кілька століть. Цю липу міг бачити ще сам граф Грабянка – відомий містик, ілюмінат і король Нового світу. Дереву близько 200 років”.
Місцеві жителі називають цю місцину “Камлай”. Саме тут дорога проходить повз оборонні вали стародавнього укріплення.
За словами Олега Федорова, на території історичної Городоччини відомо щонайменше п’ять давньоруських городищ. Втім, найбільше переказів і легенд пов’язано саме з Кузьминським, яке також називають Остапковецьким.
Краєзнавець наголошує, що вже у ХІІ столітті тут вирувало життя. Місце в народі знане як “Замчисько”, однак, імовірніше, це була велика феодальна оборонна споруда.
“Поруч проходив великий торговий шлях з Брацлавщини на Коломию. Возили всі товари на Київ, і городище могло виконувати оборонну функцію”.
Городище має округлу форму і простягається приблизно на 150 метрів у кожен бік від центру.
- тут були залишки кузні
- існувала церква
- поселення функціонувало до ХІІІ століття
За словами Федорова, у ХІІІ столітті городище було розграбоване та повністю зруйноване і з того часу вже не відновлювало своїх функцій.
Дмитро Полюхович пояснює, що городище збудували на крутому пагорбі, використовуючи особливості місцевого ландшафту.
“Ми бачимо природний захист – крутий схил гори до долини річки Смотрич. Сама річка була глибшою, а береги заболочені. Одночасно тут три лінії оборонних валів”.
До нашого часу збереглися саме ці вали, розташовані на трьох рівнях, що свідчить про серйозний оборонний характер укріплення.
На території городища помітні сліди діяльності так званих “народних археологів” – чорнокопів і мародерів.
“Ось тут денце горщика. Тут якесь клеймо. Це, в принципі, відкриття. Тут вверху якась блямбочка, внизу кільце, а по центру – тризубчик”.
Саме керамічний фрагмент із клеймом майстра у вигляді тризуба став однією з найцікавіших знахідок на цьому місці і вкотре підтвердив значення городища як важливого осередку давньоруської доби.
Знахідка не лише додає нових штрихів до історії Хмельниччини, а й нагадує, скільки ще сторінок минулого зберігає українська земля.
Залишити коментар