Кларісе Ліспектор — ім’я, що лунає в Бразилії на рівні з класиками світової літератури, хоча на своїй батьківщині, в Україні, про неї майже не знають. Народжена у містечку Чечельник на Поділлі (сучасна Вінницька область) у 1920 році в єврейській родині, ця жінка пройшла непростий шлях до визнання й залишила помітний слід у культурі Південної Америки.
Її справжнє ім’я при народженні — Хая Ліспектор. У ранньому дитинстві сім’я емігрувала до Бразилії, і вже у два роки дівчинка опинилася на іншому континенті. Про Україну вона згодом напише: “я ніколи не ходила по українській землі, бо мене по ній носили”. В новій країні життя було непростим: Ліспектори неодноразово змінювали місце проживання, освоювали іншу мову, традиції, навіть імена — Хая стала Кларісе, її сестри та батьки також змінили свої імена на бразильський лад. У 8 років Кларісе втратила маму, а вже в 18 залишилася без батька, тож була змушена самостійно працювати, щоб оплатити навчання.
Доля пов’язала Кларісе з бразильським дипломатом, тож з 1944 по 1959 рік вона жила у різних країнах Європи та США. Однак після розлучення повернулася до Бразилії, де провела решту життя, померши напередодні свого 57-річчя.
За час літературної кар’єри Кларісе Ліспектор опублікувала 18 книжок, серед яких — романи та оповідання. Її дебютний роман приніс письменниці популярність у 23 роки. Кларісе захоплювала своїм стилем, що вирізняється глибоким символізмом, використанням фольклору, оригінальною мовою і частими експериментами з формою та пунктуацією. Деякі її твори починаються з коми, інші закінчуються двокрапкою, а сюжет часто поступається місцем психологізму й багатошаровим підтекстам.
Літературознавці та журналісти відзначають, що її творчість часто порівнюють із творами Вірджинії Вулф і Джеймса Джойса — через складність, глибину й неординарний стиль. Кларісе Ліспектор залишається однією з найяскравіших і найцитованіших постатей бразильської літератури ХХ століття, хоч для більшості українців її ім’я досі є маловідомим.
Залишити коментар